Подорож в Луцький замок
29.04.2017В чергові вихідні ми вирішили проїхатися і відвідати замок, що відноситься до одного з семи найкрасивіших замків України – Луцький, або як його ще називають – замок князя Любарта. Зовнішній вигляд цього замку знаком кожному, хто тримав у руках 200 гривень. Але чомусь не дивлячись на внесення його до списку найкрасивіших, цей замок не так розкручений, як багато інших.
Замок знаходиться прямо в центрі Луцька.
Дістатися до нього можна будь-яким доступним видом транспорту. Якщо їхати на автомобілі, то перед замком є парковка. Правда, у вихідні вона вся заповнена безліччю весільних кортежів і приїжджими туристами.
Історія луцького замку
Будівництво замку почав в 1340 році князь Любарт, що правив в ті часи Луцьком. І хоча роботи були завершені вже після смерті князя, в історію замок увійшов саме під його ім’ям. Інша назва замку – Верхній замок, так як він був центральним і служив місцем проживання знаті. Поруч в той же час для солдатів гарнізону і чиновників, почалося будівництво другого, Окольного замку. Але він до наших днів майже не зберігся.
Після смерті князя Любарта, як це часто бувало в середньовіччі, у замку почали постійно змінюватися господарі. Але що дивно, при цьому замок не піддавався серйозних руйнувань.
У підсумку, в 1429 році він навіть прийняв з’їзд європейських монархів, які зібралися в замку для обговорення міждержавної політики.
Згодом, замок втрачає статус княжої резиденції та стає центром адміністративної та судової влади. У підвалах обладнають камери, а вироки приводять у виконання відразу на міській площі.
Починаючи з XVIII століття, до замку втрачається будь-який інтерес. Він перестає мати оборонне значення. У підсумку, навіть був виданий указ, що дозволяє розбирати замок на будматеріали. Врятувало його від повного руйнування тільки те, що князь Любарт для додання додаткової міцності, наказав додавати в розчин яйця. У підсумку, місцеві жителі просто не змогли розібрати кладку і заподіяти замку сильні пошкодження.
І тільки в кінці XIX століття було прийнято рішення, що раз замок не вдається розібрати, то краще його зберегти як пам’ятник історії. Правда, серйозні реставраційні роботи почалися вже в другій половині XX століття.
Зараз замок є музейний комплекс, в який входять:
- Музей живопису
- Музей дзвонів
- Музей будівельної кераміки
- Музей друкарства
- Музей зброї
Екскурсія по замку
Вхід на територію музею платний. Але що цікаво, в придбаний квиток входить відвідування лише частини музеїв – музею дзвонів, книгодрукування і арсенал. Решта музеї оплачуються окремо.
Також окремо оплачується підйом на надбрамну вежу. Точніше, він не просто оплачується окремо, а піднятися туди можна тільки з окремої екскурсією.
Музей друкарства
Якщо пройти від входу вздовж лівої стіни, ви вийдете до невеликого двоповерхового будинку. На першому поверсі знаходиться сувенірна крамниця, а на другому – музей друкарства.
Сам музей складається з декількох кімнат. Найцікавіший експонат – це старовинний друкарський верстат. Решта – це різні види книг, надрукованих в той чи інший час.
Вийшовши з музею книг, можна заглянути через решітку в замковий арсенал. Правда, дивитися там майже нема на що – невелика кімната, закрита гратами. І в кімнаті складені всякі списи і алебарди.
Музей дзвонів
Піднявшись по сходах в башту, ми потрапляємо в музей дзвонів. Він розміщений в двох рівнях, де виставлені різні експонати.
Є різні статті і описи, які розповідають історію або особливості того чи іншого виробу. Може звичайно, екскурсовод і розповів би якусь легенду або цікаву історію, пов’язану з тим чи іншим виробом. Але ми йшли без екскурсії, тому ця частина музею не справила особливого враження.
З музею дзвонів можна вийти на поміст, що йде уздовж стіни, і пройти майже до самої надбрамної вежі.
У другій вежі знаходиться невелике приміщення, в якому проводяться майстер класи з виготовлення свічок з кольорового воску. Можна також просто придбати такі вироби.
Не думаю, що це приміщення зайнято під такі цілі постійно. Швидше за все, в ньому періодично влаштовуються то одні, то інші заходи.
З іншого боку від входу знаходиться художній музей. Вхід в нього – також за окрему плату.
В цілому, якщо не відвідувати додаткові платні виставки, все відвідання замку зайняло не більше двох годин. Дітям було досить нудно, тому що особливо нічого не помацати і ніде не полазиш. Навіть в дзвони не дали подзвонити!
Тому, щоб якось урізноманітнити наше подорож, після замку ми відправилися в підземелля костелу Петра і Павла, який знаходиться по сусідству. Але про це – в наступній статті.