Геокешерська схованка на горі Лопата
29.09.2016Схованка на горі “Лопата” нас зацікавила з кількох причин. Першою було те, що її поки що ніхто не брав. А другою, і головною причиною було те, що в якості призу першого тому, хто знайде, було маленьке відерце з логотипом геокешинга! Такий цінний приз упускати не можна було! Але гора – на то і гора, що пішки підніматися на неї, та ще й у вересні, коли постійно дощить, було складно. Тому ми вирішили застосувати свої навички їзди по бездоріжжю для взяття цієї схованки. Тим більше, що всі карти показували наявність ґрунтової дороги майже до самої вершини.
В’їзд машиною на гору був можливий тільки з боку села Кам’янка, де знаходиться однойменний відомий водоспад. Проїзд до водоспаду платний, але ми пояснили, що їдемо в село, і з нас грошей не взяли. Минувши Кам’янку, ми під’їхали до гори, де починався дуже крутий підйом. Дорога була сипуча, багато великих каменів. Пару раз ми досить пристойно вдарилися мостом, але начебто все обійшлося.
Виїхавши на хребет, дорога змінилася. Пішла звичайна грунтовка, яка розмокла від дощів. Але в цілому їхати було можливо. Хоча на деякі підйоми забратися без допомоги лебідки було просто неможливо – машина просто скочувалася з мокрого схилу.
Особливо цікавим в процесі поїздки було спостерігати спиляні гілки уздовж дороги. Аж ніяк ми не очікували, що крім нас хтось ще може їздити в такій місцевості.
Добравшись майже до вершини, дорога закінчилася. Далі йшла тільки проста пішохідна стежка.
По навігатору до точки скарбу залишалося менше кілометра, так що решту шляху довелося виконати пішки. Поблукав між дерев, ми насилу знайшли місце з контейнером. Навігатор в лісі давав похибка метрів 30, так що довелося просто оглядати всі дерева, які підходять для схованки. Але в підсумку, ми впоралися із завданням!
Зроби дело, можна розслабітіся и спокійно поїсті чорніці, в достатку зростанні на Схили гори. А для збору Якраз стані в нагоді Набутів інвентар!