Збаразький замок
30.10.2016Одним осіннім вечором ми з друзями почали міркувати, куди б поїхати на вихідні з таких місць, щоб було цікаво і дорослим і дітям. І ми згадали про Збаразький замок. Ми якось проїжджали повз нього по дорозі до Тернополя, але було пізно і замок був закритий. Тому, незважаючи на дощову погоду, ми вирішили надолужити згаяне.
Як дістатися
Замок знаходиться практично в центрі однойменного селища. Тому добратися до нього – не проблема. Можна доїхати громадським транспортом, і прогулятися. Або скористатися особистим транспортом. Благо, прямо перед замком є невелика парковка.
Історія замку
Збаразький замок був побудований на рубежі XVI – XVII століть Криштофом і Юрієм Збаразькими. За однією з версій, Криштоф Збаразький замовив проект замку у знаменитого італійського архітектора Вінченцо Скамоцці. Правда, фінальна версія замка відрізнялася від того, що було запроектовано.
Так як вже в ті часи артилерія грала істотну роль, при будівництві замку це врахували. Що дозволило в підсумку війську Ярёми Вишневецького, до якого пізніше перейшов замок, 42 дня тримати облогу проти військ Богдана Хмельницького. Правда, в результаті, поляки зазнали нищівної поразки, за підсумками якого було підписано Зборівський мирний договір.
Кінець XVII і початок XVIII століть характеризуються постійними нападами і руйнуваннями Збаража. Пізніше, замок регулярно міняв власників – які поступово відновлювали замок і використовували його під різні потреби.
Протягом XX століття замок практично не використовувався. Його намагалися реставрувати і використовувати то як гімназію, то як музей. У підсумку, в 1994 році Збаразький замок перетворюється в музей вже офіційно, і на його території починаються відновні роботи. Правда, ці роботи тривають і досі.
Сучасний стан
Прибувши в замок, ми відразу ж замовили екскурсію. Все-таки, одна справа – просто дивитися на експонати. А інше – коли досвідчений гід вам розповість історію кожного з них. А подивитися в замку є що!
У центральній будівлі на першому поверсі розмістилася експозиція дерев’яних фігур, зроблених вручну на козацьку тематику.
У сусідній залі – виставка картин. Знову ж таки, все на козацьку тему.
На другому поверсі – масштабна експозиція різних ікон і іншої церковної атрибутики.
Каземати, які розташовані по периметру зовнішньої стіни, теж використовуються як зали музею.
І звичайно, куди ж без стандартної для всіх подібних замків, камери тортур!
Нагулявшись по залах музею, можна піднятися по сходах на фортечну стіну і насолодитися видом на парк, що оточує замок. Парк не дуже великий, але затишний і прикрашений різними скульптурами.
Вийшовши із замка і пройшовши вздовж нього, ми побачили вхід в окрему обгороджену зону, підписану як кінний театр.
Правда, ніде ніякої інформації про цей театр ми не знайшли.