Золочівський замок є третім замком в популярному туристичному маршруті “Золота підкова” спільно з Олеським і Підгорецьким замками. Серед цієї трійки він візуально найменш вражаючий. Він не розміщений на високій неприступній горі, як Олеський, і не блищить такими архітектурними шедеврами, як Підгорецький. Але все ж в ньому є своя особливість. Якийсь особливий дух, який і виділяє цей старовинний замок серед інших.

Як дістатися до Золочівського замку

Золочівський замок знаходиться прямо в центрі однойменного селища. Потрапити до нього можна або зі Львова по трасі Львів – Тернопіль, або з траси Київ – Чоп, звернувши на Підгірці. Правда, варто враховувати, що дорога Львів – Тернопіль – не дуже хорошої якості. А дорога через Підгірці – і того гірше.

Якщо їхати громадським транспортом, то потрапити в замок не складе труднощів. Селище невеликий. Якщо ви вибрали транспортом автомобіль – то біля замку є невелика парковка.

Історія Золочівського замку

Історія всіх трьох замків Золотої підкови нерозривно пов’язана. З огляду на їх близькість, вони все практично одночасно змінювали своїх власників, і у них була приблизно однакова доля. Так і Золочів. Перші згадки про це селищі відносять до XV століття. Зручне розташування на перетині торгових шляхів, робило Золочів важливим прикордонним і митним пунктом. Можливо, звідси і пішла назва селища: Золочів по-польськи – «зло чув». Швидше за все, в ті часи на місці сучасного замку існувала дерев’яна фортеця, яка була зруйнована.

Свого світанку замок досяг під час правління роду Собєських. Він був переобладнаний, збудований з каменю, і набув статусу неприступної фортеці, яку не змогли взяти навіть татарські орди Аджі-Гірея. Пізніше, коли Ян Собеський став королем Польщі, замок набув статусу королівської резиденції.

Оборонні стіни замку

З цим місцем пов’язана романтична історія кохання молодого короля Яна Собеського і 15-річної француженки Марії Казимирою д’Аркуні. Вони прожили разом тридцять років, народили 13 дітей. Однак польська знати не любила іноземку, за спинами короля ходили плітки, що Марія керує ним. І Золочівський замок став тим місцем, де королева усамітнювалася і відпочивала від злих язиків. Саме для своєї коханої дружини Ян III побудував палац в китайському стилі.

Китайський палац

Починаючи з XVIII століття замок втрачає своїх основних власників і постійно переходить з рук в руки. З цього часу починається більш сумний період його історії. Нові власники особливо не піклувалися про збереження замку. Та й призначення йому вибирали не найприємніші. Так, під час угорського панування, в замку була в’язниця, під час війни – база німецьких військ. На початку радянського періоду – також в’язниця. І тільки в 50-х роках XX століття через брак приміщень, територія замку була передана під ПТУ, а в 80-х замок перейшов у відання Львівської галереї мистецтв. Саме тоді почалося відновлення приміщень, і замок поступово перетворився в музей.

Замок в наш час

На сьогоднішній день, замок знаходиться в хорошому стані. Приміщення відновлені, підростають дерева нового саду.

Потрапити в замок можна через старий підвісний міст.

Вхид до замку

Пройшовши на територію, ви потрапляєте на красиву і доглянуту територію. Ми при відвідуванні застали там виїзну весільну церемонію. Все це дуже красиво виглядало на тлі палацу і навколишнього його зелені!

Скульптури в замку

І прямо біля входу в замок знаходиться одна з загадок замку – величезні камені з таємничими рунами. Написи датуються XIV-XV століттями. Привезли камені з села Новосілки Золочівського району. Кажуть, що вони належали ордену Тамплієрів, лицарський замок яких знаходився близько Новосілок.

Камені з рунами

Замок – музей

Крім прекрасної території, в приміщеннях замку розташовані великі музейні колекції, що розповідають як про історію замку, так і представляють різні твори мистецтва.

Великий палац

У приміщеннях музею

У приміщеннях розміщені палацова каплиця Благовіщення, виставковий зал, зали XVII і XVIII століть і королівська скарбниця з реконструкцією корони Данила Галицького. У Великому палаці представлено понад 550 експонатів, у тому числі 122 одиниці живопису, 123 одиниці меблів, зброя, порцеляна, скульптура, килими, речі, знайдені під час реставраційних робіт, мисливські трофеї та інші. У п’яти експозиційних залах Китайського палацу представлено близько 250 творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-прикладного мистецтва, а також археологічні експонати, які представляють мистецтво Єгипту, Шумеру, Китаю, Японії, Індії, Індонезії, Туреччини, Персії. Серед експонатів – мумії сокола, фрагменти єгипетських саркофагів, японська графіка другої половини XVIII століття, східні тканини XVII-XVIII століть, полотно львівського художника кінця XVII століття Івана Малиновського «Єрусалим».

Королівські покої

А на величезній стіні при вході в Великий палац красується найбільша в Європі картина розміром 9 на 9 метрів – робота італійського художника Мартіно Альтамоне «Битва під Парканами» (1692 г.).

Найбільша картина

Картину не удалось нормально сфотографировать даже со второго этажа – настолько она огромная!

І звичайно ж, традиційно згадую, що замку присвячені два геокешерскіх схованки.   Перша – традиційний мікро тайник, знаходиться поруч із зовнішньою стіною замку.  Друга – віртуальна. Але вона дозволить подивитися на замок трохи з іншого боку.