Тосса де Мар. Старе місто, фортеця, пляжі і середньовічний фестиваль

Нашою першою зупинкою під час подорожі по Іспанії стало невелике містечко в провінції Жирона – Тосса де Мар. Ще якихось сто років тому це місто було відоме тільки як виробник пробки для закупорювання дорогих вин. А зараз це – один з популярних курортів.

Для мене приїзд в Тосса викликав асоціації з поїздками по Криму – дуже схоже поєднання вузьких вуличок, старої фортеці, скель уздовж узбережжя і чистого моря. Тому в цьому місці кожен знайде чим зайнятися. Але якщо не брати виключно пляжний відпочинок, то Тосса пропонує безліч активних розваг.

Приїхавши і оселившись, ми звичайно ж, вирушили в бік моря. Благо, містечко невелике, і заблукати в ньому хоч і можна, але складно. А через пару днів ми гуляли по ньому вже на рівні з місцевими жителями. Велика частина старого міста – пішохідна. Вузькі вулички, багато невеликих кав’ярень, і незліченна безліч сувенірних магазинів – все як і в більшості курортних місць.

Вузькі вулиці старого міста

Всі ці вулички дуже красиво підсвічені ввечері. Тому якщо ви любитель зробити цікаві фотографії – обов’язково візьміть з собою штатив.

Старе місто вночі

Вийшовши на пляж, ми були здивовані великим скупченням людей і якоюсь незрозумілою активністю. З’ясувалося, що ми потрапили якраз на останній деньсередньовічного фестивалю, що проходить в Тоссі ! Безліч людей, виряджених в наряди середньовічної Іспанії, пісні, страви, тощо. Вразило, що багато учасників були досить поважного віку, що не заважало їм веселитися на рівні зі всіма.

Учасники фестивалю

Спостерігати за фестивалем було досить зручно, піднявшись на стіну фортеці, яка служить головною визначною пам’яткою міста. Правда, з боку вона виглядає набагато цікавіше, і служить хорошим об’єктом для фотографування. На території є пара напівзруйнованих споруд. В одному з них поставлена ​​сцена, але при нас ніяких виступів на ній не було.

Стіна замку

Руїни в центрі замка

Замкові гармати

У центрі замкової гори знаходяться маяк і кафе, з якого відкривається чудовий вид на бухту.

Вид на бухту

Обійшовши по колу фортеця, ми вийшли до її задньої частини, що примикає до міста. З цього місця починається піша туристична стежка уздовж узбережжя, яка тягнеться на кілька кілометрів. Для нас крім цікавих видів, стимулом пройти по ній було розташування на ній декількох геокешерскіх скарбів. Без них – нікуди!

Вид на пляж Ес Кодолар

З однієї й іншої сторони фортеці розташовані красиві пляжі. Основний, центральний пляж – Гран. До нього ви і виходьте, коли рухаєтеся з міста в бік фортеці. Багато місця, пісок, але і безліч людей. Другий пляж – пляж Ес Кодолар, знаходиться в невеликій бухті, оточеній скелями. Там місця не дуже багато, але і безліч відпочиваючих вас не потурбує. Цей пляж по суті, полудикий. На ньому немає ані кафе, ані сувенірних лотків. Є тільки чисте море і прекрасні види.

Фортеця вночі

Пройшовши в сумі понад 15 кілометрів, ми вирушили відпочивати. На наступний день ми запланували вирушити на екскурсію по бухтах узбережжя, яка проводиться на катері, і скупатися в затоці Кала Гиверола.