Парк Островського (Древлянський) в Коростені

Парк Островського (або інша назва – Древлянський парк) часто порівнюють із Софійським парком в Умані. Але на мій погляд, таке порівняння не зовсім коректно. Це різні парки, і кожен з них цікавий по своєму.

Парк Островського розташувався на берегах річки Уж, куди тисячі років тому льодовик приніс величезні кам’яні валуни. В результаті утворився дуже незвичайний і неповторний природний ландшафт.

Також парк привертає увагу безлічі туристів розташованим на його території військово-історичним комплексом “Скеля“.
У комплексі ми вже побували, і настав час прогулятися по самому парку.

Парк безпосередньо пов’язаний з давньою історією міста Коростень, якому тільки за офіційними даними понад 1400 років. Напевно ви ще зі шкільних уроків історії пам’ятайте такі назви як поляни, древляни, і так далі. Це назви племен, що населяли територію майбутньої Київської Русі. І Коростень (в давнину він називався Іскоростень) був столицею Древлянського князівства. Тому більшість пам’ятників на території парку присвячені саме цьому періоду.

Так, наприклад, в парку є пам’ятник Добрині Микитовичу. Жителі Коростеня вважають його своїм земляком. І дійсно, в цій місцевості проживають сім’ї з прізвищем Микитичі, які вважають себе прямими нащадками билинного богатиря.

Але центральною композицією парку є величезний пам’ятник князю Малу. Цей князь підняв військо проти київського князя Ігоря, який прийшов вимагати від древлян данину.

Як ви напевно знаєте з історії, це повстання закінчилося сумно. Після перемоги, князь Мал направив до вдови Ігоря, княгині Ольги, сватів з пропозицією вийти за нього заміж. Та, убивши сватів, в результаті прийшла з військом і спалила Коростень. А самого Мала, імовірно, взяли в полон, де він і закінчив своє життя. Після цього Древлянське князівство увійшло до складу Київської Русі назавжди.

До речі, відома з підручників історія про спалення Коростеня за допомогою птахів не знаходить офіційного підтвердження в документах. Основною версією вважається, що місто просто спалили під час облоги, так як воно було дерев’яне (Іскоростень, тобто, зроблений з кори). Та й експерименти, проведені в наш час показали, що птах з прив’язаною до лапи палаючою гілкою не летить додому, а навпаки, намагається полетіти подалі щоб захистити гніздо.

Познайомившись з цією частиною історії, було дивно зустріти поруч пам’ятник тієї самої княгині Ольги.

Більш того, ділянка річки в цьому місці носить назву Купальня княгині Ольги.

Вважається, що Ольга, будучи спочатку язичницею, пізніше прийняла християнство. І розкаявшись у скоєному, регулярно приїжджала в Коростень і навіть заснувала тут церква і свою виїзну резиденцію.

Наступний пам’ятник пов’язує Коростень з іншою значущою подією в історії – хрещенням Русі. Це пам’ятник доньці князя Мала – княжні Малушці її синові Володимиру – майбутньому князю Володимиру Великому.

Пам’ятник же самому князю, присвячений безпосередньо хрещенню, знаходиться на вході в парк.

Але не одними пам’ятниками привертає до себе увагу парк Островського. Є в ньому і сучасні сходи, красиві білі альтанки та лавочки, на яких дуже люблять фотографуватися молодята.

Крім парку та військового музею, візитною карткою Коростеня є деруни. На початку вересня щороку в парку проходить масштабний фестиваль дерунів, на який з’їжджаються туристи з різних куточків. Правда, в цьому році ми на нього не потрапили. Але нічого, буде привід приїхати ще раз.