Замок Радомисль і музей домашньої ікони

Замок Радомисль в місті Радомишль – унікальний історичний об’єкт, відтворений на приватні кошти, і зараз доступний усім бажаючим. Основною особливістю замку є музей української домашньої ікони, який створювався буквально по крихтах.

Як дістатися

Замок знаходиться на околиці міста на березі Папіронського ставка.

Доїхати до Радомишля можна будь-яким громадським транспортом або автомобілем. Машиною буде краще, бо від автостанції до замку нічого не ходить, і близько 4 км потрібно буде йти пішки або брати місцеве таксі.

Навколо замку є місце для стоянки, невеликий магазин і столики для пікніка на березі ставка.

Iстория замку

Якщо говорити про пряме значення слова “замок”, то Радомисль – не зовсім замок. Спочатку це місце було засновано як папірня – тобто, фабрика з виробництва паперу. Заснована вона була в 1612 році монахами Києво-Печерської Лаври на чолі з відомим на той час релігійних і громадським діячем архімандритом Єлисеєм Плетенецьким. Саме його пам’ятник ви зможете побачити на середині ставу.

З огляду на те, що в середні століття життя було вкрай неспокійним, а Радомишль знаходився по суті, на кордоні, то ченці будували свою паперову фабрику з урахуванням цих особливостей. Місце було вибрано так, щоб сприяти обороні на випадок навали кочівників. Так, наявність великої кількості граніту в землі не дозволяла зробити підкоп. А розташування біля річки на височині давало хороші можливості для ведення вогню по нападаючим.

Вкрай важливим для її захисників була наявність джерела всередині замку. Вода – це основна проблема для будь-яких середньовічних жителів. І найчастіше фортеці здавали нападаючим саме через брак води. У Радомислі ж ченці могли тримати оборону не турбуючись про це.

В результаті, замок жодного разу не був захоплений ніким з чужинців. Вперше постраждав він, як не прикро, від своїх. Під час повстання під проводом Богдана Хмельницького, монахи пішли з замку, і він на довгі десятиліття спорожнів.

Тільки в кінці XIX століття про цю будівлю згадали, і зробили з неї млин. У такому вигляді це приміщення використовувалося аж до кінця 80х років XX століття. Після чого знову було закинуто.

У 2007 році руїни замку були викуплені відомим громадським діячем Ольгою Богомолець, яка зайнялася відновленням і замку, і прилеглої території. А також заснувала в його стінах унікальний музей української домашньої ікони.

Екскурсія по замку

Так як замок – це приватний об’єкт, то відвідування і екскурсії по ньому платні. На момент наших відвідин, дорослий квиток коштував 150 грн, дитячий і студентський – 70 грн.

Окремо оплачуються майстер класи з виготовлення паперу, стрільба з арбалета в тирі, катання на човнах.

Також в замку існує готель і кафе.

Організована екскурсія присвячена саме музею домашньої ікони. Знаходиться музей в лівому крилі замку.

Праве крило зайнято під готель. А центральна вежа – це дзвіниця, на яку також можна піднятися. Але за окрему плату.

Музей домашньої ікони

Музей домашньої ікони – це особиста колекція Ольги Богомоець, яку вона почала збирати ще за радянських часів. Тоді ікони можна було знайти просто на звалищі. Або їх використовували як віконниці для вікон, стінки для меблів, або просто підставки. Ольга скуповувала всі такі предмети старовини, і наскільки могла – відновлювала.

На сьогодні, колекція ікон налічує близько 5000 примірників. Багато з них є дійсно унікальними, і являють собою зразки різних шкіл і напрямків релігійного живопису. Про все це ви і дізнаєтеся на екскурсії, яка триває близько двох годин.

Деякі зали музею представлені в галереї нижче.

Крім безпосередньо ікон, в музеї можна побачити і торкнутися до різних предметів побуту українців, як то вози, рушники, заглянути в скриню з приданим нареченої, розглянути традиційні наряди з різних регіонів України, і ще багато всього.

Сама екскурсія наповнена історичними деталями і описами відмінностей між стилями іконопису. Що, чесно кажучи, не особливо цікаво дітям. Їм досить швидко стало нудно, і вони просто пішли бродити по залах, а потім взагалі покинули екскурсію і пішли оглядати територію.

Замковий парк

Крім музею, Радомисль цікавий своїм парком. Після екскурсії, ви можете скільки завгодно перебувати на території. Перекусити можна в місцевому кафе, або розміститися на галявині і влаштувати пікнік.

Любителям додаткових активностей можна взяти на прокат човни і прокотитися по невеликого озера.

Уздовж річки розташована місцевість для відпочинку, за якою знаходиться невеликий водоспад.

Невеликий лайфхак. У цьому місці з протилежного боку річки є прохід, через який спокійно можна потрапити на територію. У сам замок я б не радив заходити таким способом. Але до водоспаду пройти можна без перешкод. Що і робить місцева дітвора, намагаючись крім відпочинку, ще й порибалити.

Місцевість в парку дуже красива. Не дарма в прейскурант окремо винесені розцінки за професійні фотосесії.

Але і простим туристам тут знайдеться безліч куточків щоб зробити красиві кадри.

Папірня

До вартості вхідного квитка входить відвідування папірні, де вам буде продемонстрований процес виготовлення паперу.

Знаходиться папірня на нижньому рівні музейного крила. Щоб в неї потрапити, потрібно вийти з музею, і спуститися по вузьких сходах.

Процес виготовлення демонструють хлопці, одягнені як середньовічні монахи. При цьому з групи вибирається один доброволець, який спільно з монахами виконує всі дії. Решта просто спостерігають.

Таке шоу проводиться кожну годину в робочий час музею.
Загальне уявлення про це можна отримати, подивившись кадри в фотогалереї: